Слово «дуель» походить від латинського дует — «два».

Саме поняття «дуель» виникло приблизно в XIV столітті. До цього в Європі існувала традиція судових поєдинків — «божих судів». Вважалося, що в такому бою Бог віддає перемогу тому, за ким правда.

До XVI століття дуелі перетворилися на справжній головний біль європейських монархів. Приміром, за відносно недовгий (16 років) правління короля Франції Генріха IV під час «поєдинків честі» загинуло майже 9000 французьких дворян. Не дивно, що в більшості європейських країн дуелі були під суворою забороною, а їх учасникам загрожувала смертна кара.

Дуелі проводилися не тільки на «благородній» зброї: шпагах, пістолетах, шаблях, рапірах і т.д. Іноді билися по найбезглуздішим правилами і на найдивніших предметах. Приміром, в XVII столітті в Лондоні відбулася дуель … на сокирах. Два аристократа з’ясовували стосунки в темному підвалі, намагаючись зарубати свого супротивника. Закінчилася ця дуель примиренням: суперники дуже швидко втомилися махати важкими сокирами. Відомі випадки, коли у Франції дуелянти билися на бритвах, тростинах, більярдних киях, католицьких розп’яттях і навіть ковбасах! У Росії ж легендарною стала дуель на канделябрах, один з учасників якої вибрав цю зброю просто тому, що не вмів ні стріляти, ні битися на мечах.

У 1806 році на скачках посварилися два англійські джентльмена — граф Беррімор і член парламенту Хамфрі Ховарт. Природно, сварка переросла в дуель, на яку Ховарт з’явився повністю оголеним. Шокуваній публіці він пояснив, що його досвід військово-польового хірурга підказує: нерідко дуелянти гинуть не від кулі, а від інфекції, яка потрапляє в рану разом з частинками одягу. Граф Беррімор не захотів бути вбивцею голої людини, ні бути вбитим «нудистом». У підсумку дуелянти вирішили не стрілятися зовсім і разом вирушили відзначати примирення.

У 1808 році у Франції відбулася дуель на повітряних кулях. Один з дуелянтів вистрілив у свого суперника, але промахнувся. Другий не став навіть цілитися в супротивника — відразу пальнув у оболонку його повітряної кулі. Природно, куля впала з кілометрової висоти, суперник розбився, а удачливий стрілок одружився на прекрасній дамі, через яку і сталася дуель.

Цікаві факти про дуельУ 1552 році в Неаполі відбулася жіноча дуель на легких мечах. Прекрасні дами, Діамбра де Петтінелла і Ізабела де Карацці, билися за прихильність молодого красеня Фабіо де Зересоли. Про цей поєдинок потім ще довго говорив весь Неаполь, а іспанський художник Хосе де Рівера, наслухавшись місцевих легенд, написав своє знамените полотно «Жіноча дуель».

До Росії моду на жіночі дуелі привезла прусська принцеса Софія Фредеріка Августа Анхальт-Цербська (майбутня імператриця Катерина Друга), яка одного разу брала участь в поєдинку з власною троюрідною сестрою. У її правління жінки билися на дуелі дуже часто: за один лише 1765 рік дами билися 20 разів, причому 8 поєдинків імператриця секундувала особисто!

Великий датський астроном Тихо Браге був завзятим дуелянтом. Під час одного з поєдинків він позбувся частини носа і решту життя був змушений носити протез зі срібла.

Французький вчений і письменник Сірано де Бержерак був відомий своєю неймовірною задерикуватістю. Він бився на дуелях мало не щодня. Про Бержерака навіть ходила легенда, що він якось поодинці здолав 100 супротивників.

Олександр Дюма-батько був завзятим дуелянтом. Одного разу за умовами поєдинку він повинен був тягнути жереб, за результатами якого один з учасників дуелі повинен був піти і застрелитися. Дюма не пощастило: жереб випав йому. Письменник спокійно вийшов в іншу кімнату, вистрілив у повітря, повернувся до секундантів і нахабно заявив: «Я стріляв, але, на жаль, промазав». У підсумку дуель перетворилася на жарт і сторони примирилися.

7-й американський президент Ендрю Джексон неодноразово бився на дуелях. Одного разу він застрелив на поєдинку людину, яка образила його дружину. Інша дуель була не настільки вдалою: він «спіймав» кулю в груди і змушений був ходити з нею до кінця життя, так як тодішні хірурги не зуміли дістати цей шматочок свинцю.

Цікаві факти про дуельПушкін отримував виклики на поєдинок близько 100 разів. Останній з них, що надійшов від барона Геккерена-Дантеса, став для нього фатальним.

У деяких країнах Латинської Америки, де вибуховий темперамент чоловіків — норма, дуелі були скасовані відносно недавно. Наприклад, в Уругваї можна було викликати образника на поєдинок аж до 1992 року, а в Парагваї дуелі дозволені і зараз. Правда, брати участь у них можуть тільки зареєстровані донори крові.