Слово «миша» утворено від стародавнього індоєвропейського слова «муш», що перекладається як «злодій».

Миші дуже плідні. Самки здатні народжувати 3-6 разів на рік, приносячи 3-10 мишенят за раз.

Мишенята досягають статевої зрілості вже в 1,5-3 місяці.

Через те, що мишами харчується величезна кількість хижаків, тривалість їх життя в дикій природі складає всього 6-9 місяців. У неволі ж миші можуть доживати і до 4-5 років.

Цікавий факт: Фонд Мафусаїла, що заохочує дослідження в області продовження людського життя, щорічно вручає «М-Приз» ученим, які зуміли збільшити тривалість життя лабораторних мишей. Суми, що вручаються володарям «Мафусаіловського мишачого призу» можуть доходити до декількох мільйонів доларів.

Є думка, що слони панічно бояться мишей. Однак, як показали експерименти, в більшості випадків слони не звертають на мишей абсолютно ніякої уваги. Так що це не більше, ніж міф.

Першим мас-культурним образом миші є Міккі Маус-. Знамените мишеня з’явилося на екранах у 1928 році.

Понад 80% всіх хімічних, біологічних і медичних дослідів у світі проводиться на мишах і їх найближчих родичах — щурах.

Цікавий факт: лабораторним мишам за їх заслуги перед наукою поставлено пам’ятник в Новосибірську. Він встановлений у скверику місцевого Академмістечка неподалік від Інституту цитології і генетики. Бронзовий монумент зображує мишку в лабораторному халаті й окулярах, яка в’яжеться на спицях подвійної спіралі ДНК.

Найменша миша — це миша-крихітка, довжина тіла якої складає всього 5-7 см (без хвоста), а вага — 7-10 грам. Цікаво, що новонароджене мишеня цього виду важить менше одного грама!

Цікаві факти про мишейЛюбов мишей до сиру загальновідома. Однак експерименти показали, що ці гризуни найбільше люблять солодку їжу, наприклад, цукор і фрукти. Так що сир — далеко не найулюбленіша їх ласощ. Більше того, виявляється, миші терпіти не можуть сильний запах сиру!

У багатьох країнах Азії, Африки та Латинської Америки миші входять в повсякденний раціон. У Малаві та Замбії страви, приготовані з мишей, є «фішкою» національних кухонь. Навіть у благополучних Сполучених Штатах є фірма «GourmetRodent», що поставляє в ресторани м’ясо мишей, щурів та інших делікатесних гризунів. Цікаво, що назва компанії так і перекладається — «Делікатесний гризун».

На Філіппінах поширене полювання на мишей, причому мисливці озброєні більш ніж серйозно: мачетами і вогнеметами.

Голчаті миші, що живуть в ряді країн Близького Сходу та Африки, здатні в разі небезпеки скидати частину своєї шкіри, щоб відвернути хижаків. Цікаво, що на місці скинутої шкіри дуже швидко утворюється нова, яка згодом покривається шерстю.

Цікаві факти про мишейУ 2010 році в одній з лабораторій США мишам видалили невивчений до цього ген. У результаті миші різко порозумнішали, швидше запам’ятовуючи навколишнє оточення і знаходячи заховану їжу. Цікаво, що схожий «отупляючий» ген є і у людини. Правда, видаляти його вчені не ризикують, оскільки не до кінця розуміють роль цього гена в людському організмі. Жартома дослідники назвали його «ген Гомера Сімпсона».

У 2002 році геном домашньої миші був повністю розшифрований. Що цікаво, він на 80% збігається з геномом людини. Завдяки цій схожості вчені-генетики можуть перевіряти свої теорії на лабораторних мишах.

Всі домашні миші страждають далекозорістю, оскільки кришталики в їхніх очах майже не здатні до акомодації.

Слух звичайної домашньої миші приблизно в 5 разів краще людського. Якщо люди чують звуки частотою до 20 кілогерц, то миші — до 100.

Наприкінці XIX століття у Великобританії було засновано Національний мишачий клуб, який займався виведенням нових порід домашніх мишей. Що цікаво, клуб діє і понині.

Цікавий факт: найважчий з коли-небудь спроектованих танків — німецький PanzerkampfwagenVIII — отримав напівофіційне позначення «Маус» («Миша»). Вага такої «мишки» становила 188 тонн.