Космос здавна вабив людську свідомість. Здається, що нічого більш так не цікавить людину. Сьогодні ми розглянемо добре всім відому нашу Сонячну систему.
Сонячна система для кожної людини величезна, однак, у порівнянні з космосом в цілому, — це лише піщинка у величезній пустелі. Планетна система складається з безлічі небесних об’єктів і центральної частини, «серця» — Сонця. У нашій міститься вісім планет: чотири маленьких внутрішніх — Земля, Венера, Меркурій і Марс, а також чотири великих зовнішніх — це Уран, Сатурн, Нептун і Юпітер.

1. Всім, напевно, відомо, що Меркурій перебуває найближче до поверхні Сонця. І, відповідно, більшість вважає, що він і є найгарячішою планетою системи. Однак, це не так. Самою «спекотною» виявилася Венера. Вона розташувалася одразу за Меркурієм. Її середня температура — 475 градусів за шкалою Цельсія. Цієї позначки достатньо для розплавлення свинцю і олова. Максимум же Меркурія — 426 градусів, що порядком нижче температури Венери. Але це не останній факт, за критеріями якого вона попереду всіх планет у системі. Венера ще й найяскравіша. Всім відомо, що планети не світяться самі по собі, вони тільки відбивають світло Сонця. Так от в атмосфері Венери мешкають особливі хмари, які відображають близько 75% потрапляючих на них сонячного світла. Але і це не все! Єдиною планетою, яка на відміну від інших, обертається проти годинникової стрілки, так само є Венера. Так що ми можемо по праву вважати цю «красуню» чемпіонкою з відмінностям від інших небесних тіл нашої системи.

2. Виявляється, що за останні пару століть наша Сонячна система втратила мінімум дві планети: Плутон і Вулкан. Плутон відносно недавно перестали вважати планетою і перейменували в карликову. А ось про можливість існування планети Вулкан людство заговорило близько 150 років тому. Передбачалося, що цей небесний об’єкт розташований перед Меркурієм, прямо біля «підніжжя» Сонця. Але більш пізні спостереження все ж виключили його зі списку планет системи.

Найцікавіші таємниці Сонячної системи3. Найважливішим відкриттям людства на рахунок Сонячної системи було, природно, припущення Коперника про те, що планети обертаються навколо Сонця, а не нашої Землі. Але, на жаль, він за це відкриття навіть «дякую» не почув. Більш того, його послідовників оголосили вигнанцями, а Д. Бруно навіть спалили на вогнищі як єретика.

4. Найбільша кількість супутників — у планети Юпітер. Хоча, виявляється, що до 2001 року вважалося, що інший гігант — Сатурн — чемпіон за цим показником. Однак за останні кілька років вчені відкрили більше двох десятків супутників Юпітера. На даний момент відомо, що у нього їх 63, в той час, коли у «опонента» всього 60.

5. У якійсь мірі і наша планета Земля унікальна. Вона складається в основному з таких елементів: кисень, залізо, кремній, сірка, магній, кальцій, нікель, алюміній, натрій. Всі вони були виявлені по всьому Всесвіту, однак усього лише у вигляді «відгомонів», слідів, що затьмарюють велику кількість гелію і водню. У зв’язку з цим, можна зробити висновок, що Земля — згусток рідкісних елементів. Але, це, звичайно, не говорить про  особливе місце планети у Всесвіті.

6. Цікавий факт! Виявляється, що ми живемо в якійсь мірі всередині нашого величезного світила — Сонця. Насправді його зовнішня атмосфера простягається набагато далі видимої поверхні. Ми ж обертаємося в межах сонячної розрідженої атмосфери. Одним із доказів цього є полярне сяйво, що являє собою пориви сонячного внутрішнього вітру.

Найцікавіші таємниці Сонячної системи7. Найбільш із близьких і цікавих для нас планет є Марс. Він був названий на честь всім відомого бога війни. Друге ж ім’я цієї планети — Червона, тому як в його грунті переважає оксид заліза, і він, в прямому сенсі слова, володіє цим кольором. За великим рахунком земними вченими недооцінена важливість Марса. Виявляється, що насправді безліч видів перших мікробів, що з’явилися на Землі, спочатку виникли на поверхні Марса, а тільки потім, за допомогою астероїдів, потрапили до нас. Так само вчені довели, що на «Червоній» планеті в давнину було багато водних ресурсів, які з часом зникли. Свідченням цьому є засохлі русла річок, оперізують планету, а також безліч мінералів, які могли утворитися лише за допомогою води.

8. Є ще одне небесне тіло, яке цікавить землян не перший рік. Це наш супутник — Місяць. Однак, дивні речі кояться навколо неї. За часів «холодної війни» СРСР і США змагалися між собою, хто швидше ступить на його поверхню. Першою людиною, що побувала на Місяці став все ж американець Ніл Армстронг. Але надалі сталося щось дивне, адже з тих пір вчені різко втратили до Місяця інтерес. Та й інтерв’ю Ніла із заявою, що він зайнят іншою формою життя, якої земляни не здатні протистояти, наштовхує на думку, що є якийсь секрет, який від нас ретельно приховують. Більш ніж очевидно, що на цьому небесному тілі відбулися деякі події, про які людству не розповідають щоб уникнути паніки.

Найцікавіші таємниці Сонячної системи9. Сонячна система наповнена не тільки безліччю планет, але також і іншими різними космічними елементами, такими як астероїди. Найбільше їх скупчення знаходиться між Марсом і Юпітером. Цей простір прийнято називати Полем астероїдів. У фільмах про космос можна часто спостерігати картину, як космічні кораблі лавірують між астероїдами щоб уникнути зіткнення, тому як між ними маленька відстань. Однак насправді це не так. Між астероїдами навіть у вищезгаданому Полі досить велика відстань, що дозволяє без особливих зусиль пролетіти кораблю.

10. Ще однією цікавою космічною таємницею космосу і Сонячної системи зокрема, є Темна матерія. Вчені підозрюють, що вона несе величезне значення у Всесвіті, проте поки не в силах її розгадати. До селі відомо, що темна матерія — своєрідний якір, який утримує галактику разом. Виявляється, досліджуючи деякі факти, можна зробити висновок, що Земля також щільно оповита темною матерією. Це можливо тому, як космічні апарати під час польоту від Землі і до Землі таємничим чином змінюють орбітальну швидкість. Але все ж це всього лише непрямий доказ і офіційна заява поки вчені дати не можуть.

Наша Сонячна система досі залишається величезним згустком таємниць, які вченим ще належить відкрити. Адже вона величезна в порівнянні з нашою планетою і не закінчується Плутоном, як ми звикли думати. Вона тягнеться за межі нашого розуміння на багато тисяч світлових років. Однак у порівнянні з попередніми сторіччями за останні кілька років людство зробило величезний прорив у вивченні системи. Сподіваємося, що це не останні відкриття і в майбутньому ми ще раз повернемося до цієї теми вже з новими цікавими фактами.