У 1897 році студент Каліфорнійського університету Джек Лондон прочитав в одній з газет про «золоту лихоманку» на Алясці.

У той час фінансові справи молодого студента були зовсім неважливими. Його мрією була кар’єра професійного письменника. Але газети та журнали не балували початківця автора, рідко вдавалося йому публікуватися.

Мати і вітчим Джека не могли його утримувати і хлопцеві доводилося братися за будь-яку роботу. І раптом, звістка про те, що на Алясці, в районі Клондайка знайдені незліченні запаси золота! Як тут встояти молодому романтику, до того ж змученого безгрошів’ям.

І Джек вирішив відправитися з теплої Каліфорнії на сувору Аляску з надією вирватися, нарешті, з убогості.

Навесні 1897 Джек відправився з Сан-Франциско на кораблі в порт Скагуей на південному сході Аляски. Сувора земля зустріла його неласкаво. У Лондона і його супутників не було грошей навіть на те, щоб найняти індіанців-носіїв і весь вантаж доводилося нести на собі.

На Алясці Джек Лондон провів сувору зиму 1897/1898 рр. Потрібно сказати, що удача не балувала молодого золотошукача і надії на швидке збагачення не виправдалися. Зате доля в черговий раз перевірила його на міцність: Джек захворів на цингу і йому довелося повернутися назад в Сан-Франциско.

Як хатину Джека Лондона ділили дві країни Повернувшись додому без золота, початківець письменник привіз із собою інше багатство: щоденники із записами своїх вражень на Алясці. Саме вони і лягли в основу багатьох творів Лондона, що прославили його на весь світ.

Не стань Лондон великим письменником, ніхто і не звернув би увагу на скромну хатину на березі струмка Гендерсона, де зимував невдачливий золотошукач. В 60-х роках XX століття місцевий листоноша виявив на стіні хатини напис: «Джек Лондон, рудокоп, автор, 27 січня 1898.

Про незвичайний автографі Джека Лондона дізналися в усьому літературному світі і відразу дві країни, США і Канада, заявили про свої права на хатину письменника. Після тривалих суперечок, було вирішено розібрати будова і розділити колоди між двома країнами.

З цих двох половин, з добавкою нових колод, були зібрані дві хатини, одна з яких встановлена ​​на батьківщині письменника в Окленді, а друга — в невеликому канадському містечку Доусон, який прославився знаменитою «золотою лихоманкою» наприкінці XIX століття.