Такі популярні в наш час джинси з’явилися на світ зовсім випадково. Якийсь бельгієць Лейба Штраус, або, як його ще називали, Леві Страусс і не думав про те, що подарує світові такі зручні та практичні штани.

У березні 1853 24-річний Лейба прибув з Європи в Америку. Все багатство молодої людини складалося з рулону парусини, що дісталася йому у спадок від батька-кравця. Тисячі золотошукачів кинулися тоді до Каліфорнії, в пошуках заповітного металу. Ось на них і вирішив заробити Лейба Штраус: з парусини можна було шити відмінні намети, необхідні старателям.

Але, починаючого підприємця чекало розчарування, бажаючих замовляти у нього намети не знаходилося, до того ж один з золотошукачів пожартував над юнаком, недбало заявивши, що намети старателям не потрібні, а «в хороших штанах можна і під деревом переночувати».

Як виявилося, цей невідомий роботяга-золотошукач подав Штраусу геніальну ідею. Якщо не потрібні намети, чому б не почати шити штани? Він тут же запропонував насмішникові пошити для нього штани. Так невідомий бродяга став не лише автором геніальної ідеї, але і володарем першого виробу згодом всесвітньо відомої марки «Леві Страусс».

Як з'явилися джинсиСвою працю кравець оцінив в 1 долар і 20 центів. Половину з цієї суми Леві віддав своєму братові за нитки і ножиці.

Замовник залишився дуже задоволений такими брюками і незабаром привів до Леві нових клієнтів. Менш ніж через рік Страусс відкрив у Сан-Франциско власну майстерню з пошиття штанів для золотошукачів.

Незважаючи на те, що джинси користувалися великою популярністю в Америці, у них був один суттєвий недолік: від важких золотих самородків швидко рвалися кишені. У 1860 році кравець Якоб Девіс, який прибув до США з Прибалтики, придумав спосіб кріплення кишень за допомогою заклепок. Але сам Якоб був настільки бідний, що не зміг навіть запатентувати свій винахід. Довелося взяти в долю Страусса і оформити патент на двох.

До кінця 80-х років 19 століття ціна на джинси досягала вже суми в 22 долара. Незважаючи на те, що золото в Каліфорнії вичерпалося, популярність цих брюк не падала. Їх охоче почали купувати ковбої. Про міцність брюк фірми Страусса ходили легенди. Розповідали, що один машиніст пов’язав джинсами вагони і доїхав до наступної станції.

У нашій країні про джинси дізналися в 1957 році після Всесвітнього фестивалю молоді та студентів. Дістати їх було дуже складно, але багатьох молодих людей не зупиняли навіть божевільні ціни.